Афганістан - незагоєна рана України
Важкою тугою і болем лежать на серці спогади про Афганську війну. 15 лютого кожного року ми згадуємо про тяжку втрату, загибель наших братів, батьків, чоловіків, про таку болючу подію в житті Українського народу. Події 1989 року стали трагічними для нас, і здавалося б, війна за тисячі кілометрів від України, в далекому Афганістані, в країні із суворим і досить непростим кліматом, гористою місцевістю, такою цікавою і незвичною для нас культурою.
15 лютого - скорботний день, День пам`яті воїнів - афганців. Ми не могли в стінах нашої школи не згадати про цю подію, адже у нашому селі є двоє учасників цієї війни: Паламарчук Андрій Михайлович, Любарський Іван Володимирович. Ми згадували про ці події в піснях, поезіях, спогадах, розповіддях які пройшли крізь юні серця наших школярів. Які зрозуміли, що найстрашніше, найбезглуздіше в світі - війна. Ще раз ми згадали хвилиною мовчання тих хто недожив, недосподівав, недокохав.
О, Україно! Ніжно пригорни
Усіх живих синів своїх, як мати,
Щоб ми уже не бачили війни,
Не чули щоб ніколи звук гармати.